Співпраця дитячого садка та школи

     В.О.Сухомлинський говорив: «Учитель постійно думає: як добитися того, щоб діти глибоко знали рідну мову, щоб рідне слово глибоко ввійшло в їхнє духовне життя... Мова – це матеріальне висловлення думки, і дитина лише тоді знатиме її, коли разом зі змістом сприйматиме яскраве емоційне забарвлення, живий трепет музики рідного слова. Без переживання краси слова розум дитини не може збагнути потаємних граней його змісту. А переживання краси неможливе без фантазії, без особистої участі дітей у творчості, ім’я якої – казка».

     Це добре розуміють директор нашої школи Дубинюк Н.І. та завуч Максимченко Г.М. які стали ініціаторами згуртування двох педколективів початкових класів та вихователів дитячого садка. Цю добру справу підтримала завідуюча ДНЗ Сорочан В.О.

     Але як задум реалізувати практично?

     Створили творчу групу працівників школи і дитсадка, визначили проблему над якою працюватиме творча група двох колективів, склали спільний план роботи. Так поступово почала народжуватися система здійснення наступності в роботі дитсадка і школи, впроваджуючи в практику досвід великого педагога В.О.Сухомлинського по роботі з казкою, розвиваючи творчі здібності та пізнавальний інтерес дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Така співпраця двох колективів триває вже понад 20 років.

     В.О.Сухомлинський писав: «Перш ніж давати знання, треба навчити думати, сприймати, спостерігати».

     Адаптація дітей до школи починається з екскурсій, слухання казок, малювання казки не в дитячому садочку, а в школі, за партою, поряд зі старшими товаришами. Маючи певний досвід роботи з казкою, діти, граючись, розвивають і логічне мислення, і зв’язне мовлення, і фантазію, і, малюючи, розвивають дрібні м’язи рук.

     З казки дитина пізнає світ, виявляє своє ставлення до добра і зла, бере перші уявлення про справедливість і несправедливість.

     Вчителі початкових класів нашої школи Павліченко О.В., Локотош Т.В., Жеглатий В.М., Свириденко О.М. багато часу проводять з малюками серед природи, вчать помічати те, на що діти не звертають уваги, бачачи його щодня під ногами чи перед собою. Діти спостерігають за мурашками, за тим, як шелестить листя в саду, за метеликом на галявині, за хмаринками на небі, за пташками біля годівнички чи шпаківні та інше. А з побаченого творять свою розповідь, казку, малюнок. Навіть ті діти, які мають вади в мовленні, розкривають свою фантазію в малюнку, а потім поступово починають говорити. А коли починається інсценізація казки не лише літературної, а й своєї, то кожен прагне стати ще й актором. Це розвиває не лише драматичні здібності, а й мовлення, виразність, пам’ять, мислення, діти швидко адаптуються до навчального процесу.

     А для вихованців старшої групи – це просто перехід із одного знайомого приміщення до іншого. Чому це так? Відповідь проста: малюки в школі не просто гості, а безпосередні учасники навчального процесу. Адже вони проходять адаптацію до школи не з розповідей про неї, читання оповідань, вивчення віршів у дитячому садочку, а в школі за партою, поряд із старшими товаришами, колишніми вихованцями. Спільні екскурсії, заняття, свята дають свій позитивний результат: першокласники почувають себе у школі комфортно, з більшим задоволенням навчаються, легко пристосовуються до шкільних навантажень.

     Вчителями початкових класів Єлизаветградківської ЗШ І-ІІІ ступенів та вихователями ДНЗ «Росинка» проводяться спільні уроки та заняття. Найбільш вдалими були:

     - Заняття “Чуйне словечко гріє сердечко”. Підготувала і провела вихователь Гладун О.Ф.

     - Спільний виховний захід “Осінь в гості до нас завітала” проведений на базі ДНЗ.

     - Ігрове заняття під відкритим небом “Мандрівка осіннього листочка”. Підготували і провели вихователь Гладун О.Ф., вчитель Павліченко О.В.

     - Урок мовленнєвого спілкування “Кличе птахів сонечко в рідний край” з учнями 4 класу і вихованцями старшої групи ДНЗ. Підготували і провели вихователь Гладун О.Ф. та вчитель Свириденко О.М.

     - Спільна екскурсія в природу “Які фарби несе Осінь в парк?”

     По даному питанню проведено районний семінар заступників директорів з низ та районний семінар вчителів 1 класів та вихованців дошкільних виховних закладів, де було показано досвід спільної роботи по впровадженню творчих ідей В.О.Сухомлинського.

     Попереду – «творчий портрет» вчителя, який буде працювати в першому класі. Відповідальність на ньому величезна “Дитинство – найважливіший період людського життя, це не підготовка до майбутнього життя, а справжнє яскраве життя.

     І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло до її розуму й серця з навколишнього світу, - від цього значною мірою залежить, якою людиною стане (В.О.Сухомлинський). Такі нестандартні підходи свідчать про творчість педагогів у пошуках оптимальних шляхів взаємо корисного спілкування.

     Працюючи в співдружності, проблем не зменшилось, але їх стало легше вирішувати спільними зусиллями. Маленькі першокласники з радістю йдуть до школи, легко адаптуються в новому середовищі. Отже менше стресів – більше здоров’я, тому і тяжка навчальна праця стає радісним відкриттям оточуючого світу. Є бажання творити, спостерігати, досліджувати...